Інтеграція України до ЄС, збереження українських земель та науковий підхід у роботі агросектору: у Києві відбулась щорічна конференція з відновлення родючості ґрунтів
Збереження родючості українських ґрунтів — не лише нагальне питання для України, але й виклик міжнародного масштабу. Адже в Україні зосереджено майже третину європейських чорноземів, відтак вона відіграє ключову роль у забезпеченні світу продовольством. Про нинішній стан ґрунтів, вплив війни на роботу агросектору та необхідні кроки у контексті євроінтеграції говорили під час конференції «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості?».
Представників державної влади, аграрний бізнес, науковців та освітян вже вп’яте зібрала біотехнологічна компанія BTU, щоб напрацювати реальні кроки зі збереження ґрунтів.
Владислав Болоховський, генеральний директор групи компаній BTU
«Наша компанія вже понад 25 років виробляє препарати для живлення та захисту рослин та збереження родючості ґрунтів. Ми прагнемо формувати свідоме ставлення до ґрунтів, сприяти їх раціональному використанню, ділитися досвідом, допомагати у пошуку рішень. Ми співпрацюємо з профільними міністерствами та асоціаціями, більшістю агрохолдингів України, фермерами та освітніми закладами. І тільки у синергії бізнесу, науки, освіти та влади ми зможемо зупинити деградацію ґрунтів. За 5 років існування наша платформа об’єднала 65 експертів-лекторів та тисячі глядачів», — розповів Владислав Болоховський, генеральний директор групи компаній BTU.
Відновлення та повернення у використання порушених війною ґрунтів — це нагальне питання. З огляду продовольчу безпеку, Україна не може собі дозволити, щоб ґрунти не використовувались та виснажувались. Про це заявив Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України. Ще одним викликом є майбутня євроінтеграція. За словами Висоцького, переговори Києва та Брюсселя щодо агросектору будуть найдовшими та розпочнуться вже у вересні 2025 року.
«Вступ України до ЄС — невідворотній, це прагнення українського народу і наше завдання реалізувати його якнайшвидше. Важливо у цьому процесі не втратити попередні досягнення аграрного сектору, щоб євроінтеграція перетворилась на можливості та перспективи. Інтеграція України до ЄС — це як витрати й необхідність адаптуватися до нових вимог, так і можливості — інвестиції, доступ до ринків, участь у спільних програмах», — зазначив Тарас Висоцький.
Заступник міністра окреслив основні питання для українського сільського господарства. Йдеться про використання лише дозволених в ЄС засобів захисту рослин, тобто пестицидів, благополуччя тварин, ГМО, органічне виробництво та вуглецевий слід. Щодо останніх двох пунктів Україна має найкращий відсоток виконання вимог ЄС. Утім на виконання всіх вимог Україні знадобиться перехідний період і нині запит від ринку, щоб він тривав 10 років.
«До чого готуватися українським аграріям? Наприклад, до скорочення на 20% до 2030 року викидів парникових газів, але через війну та зменшення виробництва, тут у нас добрі перспективи. Покращення благополуччя тварин буде реалізувати складніше, адже потрібні інвестиції та навчання фахівців. З генномодифікованих культур ЄС дозволяє вирощувати лише кукурудзу, тоді як в Україні вирощується кілька культур, зокрема і соя. Заборона на використання синтетичних пестицидів, добрив та ГМО також вимагає, щоб усі імпортовані органічні продукти були сертифіковані відповідно до стандартів ЄС. І це лише деякі з пунктів», – наголосив Тарас Висоцький.
Про вплив повномасштабної війни на українські землі, зокрема замінування, а також перспективи відновлення пошкоджених бойовими діями ґрунтів, говорив Ігор Безкаравайний, заступник Міністра економіки України.
Нині потенційно замінованими вважаються 138 тисяч км². За останні два з половиною роки вдалося обстежити й повернути до використання майже 36 тисяч км² земель. Мінекономіки розраховує, що протягом десяти років вдасться повернути в користування 80% доступних територій, решта вимагатиме додаткових заходів або консервації.
«Найбільшої шкоди ґрунтам завдає артилерія, коли від вибухів знищуються родючі шари. Після очищення від вибухонебезпечних предметів ці території потребують правильної рекультивації — просто загортати вирви недостатньо, на таких ділянках нічого не виросте. Проте важливо розуміти, що, хоча в ґрунтах і є залишкові вибухові речовини та важкі метали — кадмій, свинець, ртуть — після належної рекультивації на цих землях можна буде безпечно вирощувати сільськогосподарську продукцію», — зазначив Ігор Безкаравайний.
В Україні агросектор відповідальний за 13% всіх викидів парникових газів, з них найбільше забруднення спричиняє робота, пов’язана з обробітком ґрунту, внесенням азотних добрив, роботи агротехніки. Про це розповіла керівниця напрямку сталого розвитку Kernel — Марта Трофімова. Цього року компанія вперше стала партнером українського павільйону на Конференції ООН зі змін клімату, де показала — українське сільське господарство може бути інновативним та сталим.
«Попри побоювання ЄС щодо нашої неготовності до інтеграції, Україна має великий потенціал. Ми маємо сприятливі агрокліматичні умови, великий досвід і вже застосовуємо інноваційні практики. Ми можемо робити свій внесок у міжнародні вуглецеві ринки й ринки біоенергетики. Україна може допомогти Євросоюзу досягнути кліматичних цілей. І цей внесок у пом’якшення наслідків від змін клімату супроводжується новими бізнесовими можливостями», — зазначила Марта Трофімова.
Про інновації агросектору, наукову роботу найбільших агрохолдингів України та напрями науково-виробничих досліджень розповів Сергій Мельничук, радник голови правління МХП з наукових питань, академік НААН України.
«По всій Україні в структурі МХП працюють 37 лабораторій, які проводять понад 100 тисяч досліджень на рік. Основними напрямами роботи є рослинництво, тваринництво, біоенергетика та енергоефективність. Зокрема наша компанія вже 12 років успішно експлуатує два біогазові комплекси. Це дозволяє утилізувати відходи виробництва, генерувати зелену енергію, скорочувати викиди парникових газів та виробляти екологічно чисті органічні добрива», — розповів Сергій Мельничук.
Збереження ґрунтів — це виклик не лише аграріїв, але й всієї держави — підсумували учасники конференції, яка зібрала близько 100 гостей у Києві та ще пів тисячі онлайн. Тому Україні слід змінювати підходи до експлуатації ґрунтів, зменшувати пестицидне навантаження, підтримувати органічне землеробство та технології низького обробітку ґрунту.