Розмінування як ключовий етап відновлення ґрунтів та формування екологічної безпеки територій України

Україна сьогодні переживає екологічний та безпековий виклик: значні площі наших родючих земель забруднені вибухонебезпечними предметами, що блокує доступ до полів, гальмує розвиток громади та прискорює деградацію підстав.

Розмінування є ключовим етапом відновлення обґрунтувань та формування екологічної безпеки території України, адже без очищення території неможливо говорити про відновлення родючості обґрунтувань та повернення екосистем до нормального функціонування. Розмінування є тим фундаментом, на якому обґрунтовуватиметься подальше екологічне відновлення та сталий розвиток.

Завдання Міністерства оборони України в рамках відновлення довкілля виникає не тільки в мінімізації екологічних наслідків бойових дій, але й у сприянні відновленню екосистем, рекультивації земель та забезпеченні сталого використання природних ресурсів.

У цьому курсі детально розглянемо наступні питання:

1. виконання операційного плану заходів з реалізації у 2024-2026 роках Національної стратегії протимінної діяльності на період до 2033 року;
2. адаптація міжнародних стандартів розмінування (IMAS) відповідно до українського законодавства;
3. впровадження стандартів НАТО з екологічної безпеки у військовій діяльності.

Війна залишає по собі не тільки руїни, а й небезпечну спадщину – міні, боєприпаси, що не вибухнули, та інші вибухонебезпечні предмети.

Це стає серйозною загрозою життю людей, впливає на сільськогосподарське виробництво, ускладнює відновлення інфраструктури та шкодить навколишньому природному середовищу.

Збройна агресія росії проти України спричинила значне забруднення території вибухонебезпечними предметами, що становить серйозну загрозу екологічній безпеці.

Станом на 2025 рік площа виявлено забруднених вибухонебезпечними об’єктами території оцінюється приблизно в 137 000 квадратних кілометрів із них 14 000 морської акваторії.

Через високу щільність замінених територій, зокрема природних ландшафтів та сільськогосподарських угідь, актуальні питання щодо часу та методів проведення робіт з розмінування.

завдяки, необхідно зменшити порушення вибухонебезпечних предметів навколишнього природного середовища та ефективного управління цими ризиками.

Міністерство оборони України активно співпрацює з зацікавленими центральними органами виконавчої влади та науковими організаціями для проведення досліджень впливу механізованого розмінування на довкілля, а також для визначення вимог охорони навколишнього природного середовища під час заходів з розмінування.

Реалізація цих ініціатив дозволить зменшити негативний вплив на навколишнє природне середовище та сприяти його відновленню.

Також з метою зменшення впливу на довкілля через заходи гуманітарного розмінування в Міністерстві оборони України організовано роботу з адаптації міжнародних стандартів розмінування (IMAS) відповідно до національного законодавства.

Станом на листопад 2025 року  триває робота з імплементації IMAS 07.13 – Екологічний менеджмент та зміна клімату в протимінній діяльності, як Національного стандарту з протимінної діяльності.

Впровадження IMAS 07.13 як Національного стандарту надасть можливість якісніше організовувати процес управління землями з особливим акцентом на звільнення таких територій та подальше їх відновлення для використання, а також управління потенційними екологічними ризиками та мінімізацією шкоди довкіллю під час проведення заходів з розмінування.

З метою покращення оцінки якості розмінованих територій Міністерство оборони України створило підрозділ, який проводить оцінку якості розмінування.

Оцінка якості розмінування охоплює не лише визначення придатності вивільнених від ВНП ділянок, але й аналіз забруднення ґрунтів на вміст небезпечних хімічних речовин та продуктів їх розкладу.

Для виконання цих завдань підрозділ акредитований як випробувальна лабораторія за стандартом ISO/IEC 17025:2019 у сфері фізичних та фізико-хімічних методів випробування ґрунтів, відбирання зразків для проведення випробувань.

Така діяльність зумовлена потребою в передачі земельних ділянок місцевим громадам для подальшого використання за призначенням.

Після очищення земель від вибухонебезпечних предметів групи контролю якості розмінування проводять відбір первинних проб ґрунту та передають їх до стаціонарної частини лабораторії Об’єднаного центру досконалості та забезпечення заходів протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки для проведення дослідження ґрунту на вміст вибухонебезпечних речовин.

Під час проведення відбору первинної проби ґрунту також обов’язково проводиться відбір арбітражної проби ґрунту, який проводить Державна установа “Інститут охорони ґрунтів України”. У подальшому арбітражна проба зберігається в Інституті охорони ґрунтів України та може бути використана для проведення дослідження у разі виникнення розбіжностей отриманих в результаті аналізу первинної проби ґрунту.

Надалі відбувається взаємодія із іншими лабораторіями для проведення міжлабораторного аналізу та отримання додаткового підтвердження достовірності результатів.

Крім зазначеного у сфері гуманітарного розмінування Міністерство оборони України активно працює щодо імплементації екологічних стандартів НАТО у сфері екологічної безпеки, які планується застосовувати підрозділами під час військової діяльності.

На сьогодні розроблено та впроваджено 5 військових стандартів.

Основною метою імплементації цих стандартів є підвищення ефективності захисту навколишнього природного середовища та досягнення повної сумісності з НАТО.

Для України це є важливим кроком на шляху до євроатлантичної інтеграції.

Звичайно, у період ведення бойових дій виконання бойових завдань та збереження життя особового складу є пріоритетом, проте зараз здійснюється робота щодо поступового переходу для застосування вимог стандартів у плановій діяльності ЗСУ.

Протягом 2023 – 2025 років налагоджену співпрацю з такими міжнародними організаціями з питань протимінної діяльності та захисту довкілля:

• OSCE (Організація з безпеки і співробітництва в Європі, проєкт «Підтримка реабілітації довкілля з фокусом на розвиток національного потенціалу України з протимінної діяльності», підтримка технічного потенціалу, навчання особового складу),
• UNDP (Програма ООН з розвитку, підтримка технічного потенціалу, залучення до проведення відбору проб),
• FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, навчання особового складу, залучення до проведення відбору проб)
• UNEP (Програма ООН з охорони довкілля, навчання особового складу, залучення до проведення відбору проб).

Міноборони вдячне партнерам та позитивно оцінює набутий досвід співпраці, а також сподівається на подальшу плідну співпрацю.

Звичайно, існують проблемні питання, які потребують консолідації зусиль не лише усіх державних органів, а й громадянського суспільства, а саме:

• науково-обґрунтований перегляд методик визначення збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок збройної агресії РФ (нам відомо, що Міндовкілля та Держекоінспекція разом із міжнародними партнерами працюють над оновленням старих та розробленням нових методик визначення збитків. Проте, військова екологія має свою специфіку, яка не може бути врахована у загальних методиках через низку причин. Враховуючи напрям діяльності ГУ нашим пріоритетом є вплив мін та інших вибухонебезпечних залишків війни на довкілля та найкращі світові практики оцінки такого впливу. Тому з цього питання ми готові запропонувати конкретний напрям співпраці напрацювання методики визначення збитків з обов’язковим залученням наукової складової та відповідно до міжнародних практик та стандартів НАТО);
• визначення науково-обґрунтованих засад екологічного відновлення території військових об’єктів, що зазнали руйнування або пошкодження внаслідок збройної агресії РФ, на конкретному прикладі військового об’єкта (Крім оцінки збитків, завданих довкіллю, для нас вкрай важливим є одночасне напрацювання кроків відновлення територій, що зазнали руйнування. При цьому, ці кроки повинні бути науково-обґрунтованими з метою конкретного розуміння перспектив відновлення територій, пріоритетності та черговості такого відновлення. Ми можемо запропонувати ряд військових об’єктів, які зазнали пошкоджень з відповідним поділом щодо типу руйнувань або цільового призначення військового об’єкту);
• розроблення методичних засад пом’якшення екологічного впливу наслідків військової діяльності та адаптації до змін клімату (Одночасно із оцінкою шкоди та відновленням зруйнованих територій важливим є постійне напрацювання методичних засад зменшення впливу на навколишнє природне середовище враховуючи не тільки сьогоденні проблеми, а й враховуючи глобальну проблему антропогенного впливу прискорення кліматичних змін);
• створення Міжнародного науково-технологічного центру екологічних досліджень, запобігання та ліквідації наслідків війни (Виходячи з актуальності питання, великої кількості потреб та рівня залучених науковців та МТБ, необхідною вбачається створення Міжнародного центру екологічних досліджень, який міг би виступати закордонним хабом опрацювання інформації, відібраної та проаналізованої в Україні, її верифікації, накопиченням та прямої співпраці з міжнародними науковими інституціями, які виходячи з різних причин не можуть співпрацювати з військовими напряму);
• здійснення екологічного відновлення пошкоджених внаслідок збройної агресії РФ територій дислокації підрозділів Збройних Сил України, проведення рекультивації пошкоджених земель та акваторій (вилучення вибухонебезпечних предметів та речовин, уламків снарядів, відновлення родючості) (Після визначення конкретних науково-обґрунтованих кроків екологічного відновлення територій, логічним є практичне впровадження цих кроків, які в свою чергу будуть потребувати велику кількість ресурсів та коригування методичних засад після практичних відгуків щодо їх сильних та слабких сторін.).

Підсумовуючи, хочу наголосити: відновлення українських земель неможливе без системного, науково обґрунтованого та екологічно відповідального підходу до розмінування. Сьогодні Міністерство оборони України не лише очищує території від вибухонебезпечних предметів, а й впроваджує міжнародні стандарти IMAS та екологічні стандарти НАТО, посилює лабораторний контроль якості ґрунтів, розвиває міжвідомчу та міжнародну співпрацю, формуючи сучасну модель екологічної безпеки. Перед нами стоїть ще багато викликів, але завдяки об’єднаним зусиллям держави, наукової спільноти й міжнародних партнерів ми впевнено рухаємося до того, щоб повернути українським територіям безпечність, продуктивність і сталий розвиток.

Начальник управління екологічної безпеки Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Юрій СИТНИК